ѕ≥дтримаЇмо транспортник≥в м≥ста!
ѕиш≥ть: bydlovoz@i.ua головна форум опитуванн¤ русский альтернативний сервер http://bydlovoz.narod.ru
« ≥стор≥њ "бидловоз≥в"
09.10.2006 ћј–Ў–”“ ј я —»ћ¬ќЋ
¬ к≥нц≥ восьмидес¤тих, коли стало очевидно, що система комунального транспорту не встигаЇ за темпами житт¤, на вулиц¤х украњнських м≥ст стали масово з'¤вл¤тись вони.Ќ≥-н≥, не л¤кайтесь, маЇмо на уваз≥ не всењдних монстр≥в, ≥ не потвор-мутант≥в. ’оча, те, про що йтиметьс¤ в цьому есењ, також не в≥др≥зн¤Їтьс¤ ан≥ особливою вибаглив≥стю, ан≥ довершеною естетикою. …детьс¤ про знайомий ≥ р≥дний кожному мешканцев≥ хоч ¤кось великого м≥ста ”крањни вид транспорту, котрий стр≥мко, до слова, ув≥мчавс¤ в усталений дес¤тил≥тт¤ми автобусно-тролейбусний (≥ подекуди ще трамвайно-метропол≥теновий) уклад наших вулиць: про маршрутки.
—лово, що Ї наст≥льки звичним дл¤ вуха кожного украњнц¤, ще недавно ледь жевр≥ло на тл≥ свого стаб≥льного ≥ ст≥йкого старшого автотранспортного брата. јле тепер нав≥ть комп'ютер, ¤кий вперто переконуЇ мене в не≥снуванн≥ у р≥дн≥й мов≥, прим≥ром, слова "≥мплементувати" (а чим же займавс¤ тод≥ увесь украњнський пол≥тикум к≥лька останн≥х рок≥в, намагаючись "впровадити в житт¤" результати референдуму-плеб≥сциту щодо зм≥н у онституц≥ю?), так ось, нав≥ть комп'ютер м≥й ставитьс¤ до слова "маршрутка" на диво спок≥йно, не п≥дкреслюючи його червоною л≥н≥Їю ¤к помилку: Ї, отже, таке слово. ™ слово - значить Ї ≥ зм≥ст.
ўо ж криЇтьс¤ за ним, за цим простим "маршрутка"? —початку непримхлив≥ пасажири п≥д маршруткою розум≥ли –ј‘-и ≥ стареньк≥ м≥н≥-‘ольксвагени з хитромудрими в≥дсувними дверима. ѕро комфорт тод≥ нав≥ть не йшлос¤. “од≥, в к≥нц≥ 80-их, саме слово "комфорт" видавалос¤ ¤кимсь незаслужено аристократичним, а комусь може нав≥ть й "анти-режимним".
«годом з'¤вились хоч ¤кось зручн≥ ≤веко ≥ Ѕогдани, але також незграбн≥ √азел≥ ≥ перефарбован≥ куби-ћерседеси. “од≥, в середин≥ дев'¤ностих, маршрутка твердо завоювала почесне званн¤ "народного" виду транспорту. Ћюди почали д≥литись на тих, хто "водить маршрутку" ≥ тих, хто њх "ган¤Ї" - тобто привозить, переважно з н≥мецьких шрот≥в-см≥тник≥в старезн≥ найдешевш≥ авта. —притн≥ п≥дприЇмц≥ под≥ставали з найдальших колгоспних ≥ автотранспортних д≥р старезн≥ давно вже списан≥ Ћј«и ≥ ѕј«и, ≥, п≥дфарбувавши, шеренгою вивели њх на вулиц≥ багатьох м≥ст.
ѕобачивши цю гору металобрухту на дороз≥, людина, вочевидь, в≥дчувала на мить себе у "старих-добрих" 70-их. ј ¤комусь надто сентиментальному спостер≥гачев≥, завид≥вшому ц≥ п≥дфарбован≥ рел≥кти, може д≥йсно стало рад≥сно на серц≥, мовл¤в: "ќт робили ж колись машини! ўе дос≥ тримаютьс¤. ’орош≥ були часи!". “а все ж, ¤кими б теплими не були спогади, с≥вши в цей автобус, кожен розум≥Ї, що насправд≥ часи т≥ були не такими вже й рад≥сними: гурк≥т мотору чути метр≥в за 100. ¬ салон≥ збер≥гс¤ ще саме з "тих час≥в" запах, котрий неможливо назвати - його треба в≥дчути. «аглед≥вши на могутн≥й шињ ж≥нки-кондуктора намисто з боб≥н в≥дривних квитк≥в та дерматинову повну коп≥йок сумку через плече, на душ≥ починають н≥жно мерехт≥ти туманн≥ спогади дитинства. « них вас швидко виведе вод≥й при першому ж переключанн≥ передач≥, що под≥бне чи то до крику, чи до зойку. ѕ≥сл¤ цього вас не в≥дв≥дуватимуть спогади дитинства ще довго. ≤ усе, що залишаЇтьс¤ робити - це п≥дкоритись дол≥ ≥ њхати, њхати, њхати. ¬же перед виходом через передн≥ двер≥, ви зустр≥нете б≥л¤ каб≥ни вод≥¤ ще два нев≥д'Їмн≥ атрибути автобус≥в 70-их рок≥в: запилен≥ пластмасов≥ г≥рл¤нди кв≥т≥в ≥ овальну, колись кольорову, наклейку ж≥нки, що була може еталоном краси, а тепер вигл¤даЇ в кращому раз≥ ¤к музейний експонат.
јле фактом Ї, що нашвидкуруч п≥дрихтован≥, поб≥лен≥ масл¤ною фарбою авто-динозаври дружно влилис¤ в р¤д м≥н≥-бус≥в, тим розширивши семантику слова "маршрутка" на ст≥льки, що межа м≥ж класичним ≥ новим громадським транспортом стала так розмитою, що провести њњ можна було х≥ба за формою власност≥: одн≥ державн≥, ≥нш≥ - приватн≥.
Ћюд¤м, чињ транспортн≥ потреби обмежувались маршрутами, що прол¤гають через центральну частину м≥ста, здавалос¤ б, повезло б≥льше. „и то чиновники не хот≥ли, аби гурк≥т автобус≥в заважав њх прац≥, а чи просто через велику насичен≥сть центральних вулиць, що планувались на значно менший обс¤г транспорту, великим маршруткам в'њзд в центр був заборонений. ÷¤ територ≥¤ в≥ддалас¤ на в≥дкуп м≥н≥-бусам.
ќднак вважати, що поњздка в так≥й маршрутц≥ Ї перевагою, може лише людина, ¤ка не в≥дчула на власному досв≥д≥ кињвського (харк≥вського, донецького, льв≥вського...) часу п≥к. ѕор≥вн¤нн¤ оселедц≥в у бочц≥ - це найтолерантн≥ше ≥ найпом≥ркован≥ше, до чого може вдатис¤ пасажир. ¬аше щаст¤, ¤кщо на потр≥бному вам маршрут≥ ход¤ть "висок≥" маршрутки, але ¤кщо ви с≥даЇте (звичайно, не в пр¤мому сенс≥ слова, бо с≥сти в час п≥к маЇ шанс т≥льки пасажир з початковоњ зупинки, висто¤вши довжелезну чергу), так ось, ¤кщо ви "с≥даЇте" в маршрутку низького плануванн¤, передбачену дл¤ перевезенн¤ лише сид¤чих пасажир≥в (напр., "√азель"), то ваша поњздка перетворитьс¤ на справжнЇ випробуванн¤ чи нав≥ть мордуванн¤.
ƒл¤ експерименту, спробуйте нап≥вз≥гнутись в кол≥нах ≥ опустити голову на р≥вень плечей. ƒодайте до цього тотальне штовханн¤ з ус≥х бок≥в, пост≥йн≥ зупинки дл¤ посадки-висадки, та ще й ф≥зичн≥ коливанн¤ вашого т≥ла на повних вибоњн м≥ських дорогах. ¬рахуйте, що часто довжина маршрут≥в у великих м≥стах значно перевищуЇ годину, а пот≥м ос¤гн≥ть, що багатьом нашим сп≥вгромад¤нам њздити так потр≥бно щодн¤ в обидва боки.
јле й це ще не все. ÷е лише, так би мовити, бойове хрещенн¤. якщо вам вдастьс¤ ф≥зично витримати запропонован≥ житт¤м умови перевезенн¤ в маршрутках, це не означаЇ, що вас не можна зламати морально. ≤ йдетьс¤, звичайно, не про побутове хамство, не про штовханину ≥ неприв≥тн≥ погл¤ди пасажир≥в. «начно неприЇмн≥шим дл¤ вас може стати рад≥о. “ак-так, рад≥о. –≥ч у т≥м, що 99% вод≥њв вмикають на весь салон ‘ћ-рад≥останц≥њ, котр≥ за вин¤тком 2-3 хвилинних щогодинних новин, переповнен≥ суц≥льно музикою. ќск≥льки живл¤тьс¤ вони за рахунок реклами, то музика розрахована на наймасов≥шого слухача.
“а це ще не саме страшне. Ќехай вже, здавалос¤ б, граЇ соб≥ ¤кась нейтральна музика. јле ви не врахували одного, що смаки не т≥льки задовольн¤ютьс¤, але й формуютьс¤. ј оск≥льки сформувати попит на прим≥тив значно прост≥ше, н≥ж на вишукан≥ твори, то рад≥останц≥њ просто вимушен≥ виховувати дл¤ себе слухача на просто обурливих дл¤ людини, бодай з нат¤ком на естетичний смак чи автономне мисленн¤, репертуаром.
“а не б≥йтес¤, не ви перший, що њдучи маршруткою, жахаЇтьс¤ бездарним римам ≥ ритмам. ѕройде ¤кийсь час, ≥ ви почнете ставитись до цього значно спок≥йн≥ше - без ентуз≥азму, але й без особливого роздратуванн¤. ј це значить, що невидима ≥деолог≥чна штампувальна машина вдало затесала з вашоњ, ще колись такоњ поетичноњ душ≥, чергову болванку, ≥ ще одним середньостатистичним споживачем рекламного продукту стало б≥льше. ѕройде ще ¤кийсь час ≥ ви вже з ≥нтересом ставитиметесь до тексту блатноњ п≥сеньки: "кого в≥н там зар≥зав, ≥ що йому за це дав прокурор".
«даЇтьс¤, ≥снуЇ при ѕрезидентов≥ –ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони. ћоже створити при н≥й в≥дпов≥дний в≥дд≥л, бо ¤кщо ситуац≥¤ продовжуватиметьс¤ й дал≥, то голови украњнських громад¤н - котр≥, власне, ≥ Ї об'Їктом нац≥ональноњ оборони не т≥льки в ф≥зичному, але й в духовному сенс≥, - будуть п≥д справжньою загрозою. —уц≥льна "блатн¤кизац≥¤" - це вже нав≥ть не д≥агноз. ÷е вирок.
ћожна й дал≥ продовжувати говорити про цей р≥дний нам феномен маршруток. „ому б не згадати про обурлив≥ дл¤ кожноњ нормальноњ людини наклейки всередин≥ б≥льшост≥ з них з написами типу: "’очеш вийти - кричи". ¬арто було б згадати ≥ про прив≥лей дл¤ кожноњ маршрутки зд≥йснювати зупинки будь-де на першу ж вимогу пасажира, ≥ про обуренн¤ ≥нших учасник≥в дорожнього руху наглими п≥др≥занн¤ми ≥ не включанн¤м сигнал≥в повороту, та все це видаЇтьс¤ аж надто песим≥стичним.
Ќасправд≥, може, не все так погано. «рештою, час показуЇ, що пасажирськ≥ перевезенн¤ стають дедал≥ б≥льш прибутковим б≥знесом. ўодн¤ в≥дкриваютьс¤ нов≥ маршрути, ≥ все б≥льше людей користуютьс¤ њх послугами. Ѕ≥знес кв≥тне, люди заробл¤ють грош≥, поповнюЇтьс¤ бюджет. ѕригадуЇтьс¤ в цьому контекст≥ розпов≥дь одного "втаЇмниченого" у автомоб≥льну кухню колеги про те, ¤к розпод≥л¤ютьс¤ прибутки в≥д цього б≥знесу ≥ те, що потр≥бно зробити, аби до цього б≥знесу вступити.
Ќаважуватись писати про це не буду - це тема не дл¤ публ≥цистики, а радше журнал≥стського розсл≥дуванн¤, але самим нањвним нат¤кну, що за кожну зм≥ну кожен таксомотор, кажуть, маЇ сплатити к≥лька сотень гривень "платеж≥в". ƒумаю, не варто уточнювати про розпод≥л цих кошт≥в м≥ж зац≥кавленими сторонами. јле справа в тому, що скидаючи кошти "куди треба", цей самий вод≥й або власник маршрутки сплачуЇ оф≥ц≥йно раз на м≥с¤ць коп≥йчаний податок держав≥. –ешта кошт≥в обертаЇтьс¤ нелегально.
“а все ж св≥тло в к≥нц≥ тунелю мерехтить. ѕри вс≥х демограф≥чних кризах, в наш≥й крањн≥ з кожним роком зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть людей, що поважають себе ≥ бажають жити в цив≥л≥зованому сусп≥льств≥. ƒобрим прикладом цього Ї липневе розпор¤дженн¤ ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ про заборону вод≥¤м маршруток вмикати п≥сн≥ типу "шансон" п≥д час руху транспорту. ќтже, в≥дкидаймо даремн≥ нар≥канн¤, ≥ звикаймо до думки, що ми сам≥ Ї творц¤ми власного добробуту!
ќлесь јндр≥йчук
арл≥в ун≥верситет, ѕрага
¬с≥ права застережено.
ѕередрук т≥льки з посиланн¤м на "Ѕидловоз"
